Словарь української мови (1924)/пушкарь
| ◀ пушкарський | Словарь української мови П пушкарь |
пушок ▶ |
|
Пушка́рь, ря́, м. 1) Артиллеристъ. 2) Стрѣлокъ. Угор. 3) Родъ сельскаго полицейскаго (въ Галиціи), вооруженнаго ружьемъ. Вх. Зн. 58.
| ◀ пушкарський | Словарь української мови Борис Грінченко П пушкарь |
пушок ▶ |
|
Словарь української мови — П
пушкарь
Борис Грінченко
1924
Пушка́рь, ря́, м. 1) Артиллеристъ. 2) Стрѣлокъ. Угор. 3) Родъ сельскаго полицейскаго (въ Галиціи), вооруженнаго ружьемъ. Вх. Зн. 58.