Словарь української мови (1924)/пушити
◀ пушина | Словарь української мови П пушити |
пушка ▶ |
|
Пуши́ти, шу́, ши́ш, гл. 1) Взрыхлять. Пушив свою яблуню. 2) Дѣлать полнымъ, вздувать. Мовчанка не пушить і черева не дме. Ном. № 1117.
◀ пушина | Словарь української мови Борис Грінченко П пушити |
пушка ▶ |
|
Словарь української мови — П
пушити
Борис Грінченко
1924
Пуши́ти, шу́, ши́ш, гл. 1) Взрыхлять. Пушив свою яблуню. 2) Дѣлать полнымъ, вздувать. Мовчанка не пушить і черева не дме. Ном. № 1117.