Словарь української мови (1924)/пухтій
◀ пухти | Словарь української мови П пухтій |
пухтя ▶ |
|
Пухті́й, тія́, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.
◀ пухти | Словарь української мови Борис Грінченко П пухтій |
пухтя ▶ |
|
Словарь української мови — П
пухтій
Борис Грінченко
1924
Пухті́й, тія́, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.