Словарь української мови (1924)/путящий
◀ путькало | Словарь української мови П путящий |
пух ▶ |
|
Путя́щий, а, е. Порядочный, хорошій. Город путящий. Греб. 400. Путящий чоловік з його буде.
◀ путькало | Словарь української мови Борис Грінченко П путящий |
пух ▶ |
|
Словарь української мови — П
путящий
Борис Грінченко
1924
Путя́щий, а, е. Порядочный, хорошій. Город путящий. Греб. 400. Путящий чоловік з його буде.