Словарь української мови (1924)/путній
◀ путлище | Словарь української мови П путній |
путня ▶ |
|
Пу́тній, я, є. Путній, порядочный, дѣльный. Внизу путній ставок, а через його ледаченький місток. О. 1862. IX. 62. Нічого путнього не пригадаю. Ком. I. 8.