Словарь української мови (1924)/пустошити

< Словарь української мови (1924)

◀ пустоширокий

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пустошити

пустощі ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пусто́шити, шу, шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/пустошити&oldid=537422