Словарь української мови (1924)/пустопаш

by Борис Грінченко

◀ пустомолка

Словарь української мови Борис Грінченко П пустопаш

пустопашний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пусто́паш, нар. Безъ пастуха. Каменец. у. Ходять коні пустопаш. Каменец. у. Тоді вони коней пустопаш попускали. АД. I. 118. В полі вже тілько стерні жовтіли та рябіли гуси, а де-де й худобина ходила пустопаш. Св. Л. 63.