Словарь української мови (1924)/пустиня

by Борис Грінченко

◀ пустиння

Словарь української мови Борис Грінченко П пустиня

пустити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пусти́ня, ні, ж. 1) Пустыня. Пішла вдова пустинею з маленькою дитиною. Грин. III. 418. Кругом сама пустиня, нема людей, тільки хижий звір. Стор. МПр. 29. 2) Пустякъ. За пустиню сваряться. НВолын. у.