Словарь української мови (1924)/пупець

by Борис Грінченко

◀ пуперник

Словарь української мови Борис Грінченко П пупець

пупінок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пупе́ць, пця́, м. 1) Ум. отъ пуп. Купець, щоб тобі усох пупець. Чуб. I. 260. 2) Пуповина. Дитині в її животі пупець… обмотаєся довкола шиї. ЕЗ. V. 180. 3) Пупокъ, птичій желудокъ. Вх. Лем. 459. Желех. 4) Часть косы (инструмента). См. Коса 1. Шух. I. 169.