Словарь української мови (1924)/пугання

by Борис Грінченко

◀ пугавій

Словарь української мови Борис Грінченко П пугання

пугарчик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пу́гання, ня, с. Крикъ филина, также подражаніе ему у запорожцевъ. А хтось у вікно по-запорозьки: пугу! пугу! Жінки обидві так і затремтіли. Уже їм не впервинку було се низове пугання. К. ЧР. 244.