Словарь української мови
Борис Грінченко
П
псячити
Берлін: Українське слово, 1924

Пся́чити, чу, чиш, гл. = Псякувати. Вх. Зн. 57. Як приїде чоловік, то вона так псячить чоловіка. Каменец. у.