Словарь української мови (1924)/прірва

by Борис Грінченко

◀ прілоокий

Словарь української мови Борис Грінченко П прірва

пріска ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прі́рва, ви, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить. Гліб. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Хоч і в прірву. Ном. № 2078. В морі єсть безодні прірви. Чуб. I. 42.