Словарь української мови (1924)/прізвище
◀ прізвисько | Словарь української мови П прізвище |
прілий ▶ |
|
Прі́звисько, ка, прізвище, ща, с. 1) Прозвище, прозваніе. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221. 2) Фамилія. Як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. К. ЧР. 13. На прі́звисько, прі́звище. По фамиліи, по прозванію. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна. Гол. I. 73. Ѳома, на прізвище Дидим. Єв. І. XI. 16.