Словарь української мови (1924)/прястися
◀ прясти | Словарь української мови П прястися |
прятаня ▶ |
|
Пря́стися, ду́ся, де́шся, гл. Прясться. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Ном. № 1695. Чогось мені не прядеться. Мил. 94.