Словарь української мови (1924)/прямісінько

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прямісінько
Берлін: Українське слово, 1924

Прямі́сінько, нар. Совершенно прямо, прямехонько. Та так прямісінько й біжить до бідного ягняти. Гліб. Прямісінько додому. Мир. Пов. I. 142.