Словарь української мови (1924)/прямісінько
◀ прямісінький | Словарь української мови П прямісінько |
прямо ▶ |
|
Прямі́сінько, нар. Совершенно прямо, прямехонько. Та так прямісінько й біжить до бідного ягняти. Гліб. Прямісінько додому. Мир. Пов. I. 142.