Словарь української мови (1924)/прямцювати
| ◀ прямцем | Словарь української мови П прямцювати |
пряний ▶ |
|
Прямцюва́ти, цю́ю, єш, гл. = Прямувати 1, 2. Св. Л. 215, І не куди іде він, а до них у ворота прямцює. Св. Л. 272.
| ◀ прямцем | Словарь української мови Борис Грінченко П прямцювати |
пряний ▶ |
|
Словарь української мови — П
прямцювати
Борис Грінченко
1924
Прямцюва́ти, цю́ю, єш, гл. = Прямувати 1, 2. Св. Л. 215, І не куди іде він, а до них у ворота прямцює. Св. Л. 272.