Словарь української мови (1924)/пручнутися
◀ пручатися | Словарь української мови П пручнутися |
пршьо! ▶ |
|
Пручну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Рвануться, броситься. Як пручнувся з усії сили, то так од його усі й посипались. Полт. Пручнувся тікать, він за мною. Кобел. у. (Залюбовск).