Словарь української мови (1924)/прутнути
| ◀ пруті | Словарь української мови П прутнути |
прутнястий ▶ |
|
Прутну́ти, ну́, не́ш, гл. Быстро побѣжать. Він так прутнув, що тільки курява зосталась. Конотоп. у.
| ◀ пруті | Словарь української мови Борис Грінченко П прутнути |
прутнястий ▶ |
|
Словарь української мови — П
прутнути
Борис Грінченко
1924
Прутну́ти, ну́, не́ш, гл. Быстро побѣжать. Він так прутнув, що тільки курява зосталась. Конотоп. у.