Словарь української мови (1924)/прутина
| ◀ прутикувати | Словарь української мови П прутина |
пруті ▶ |
|
Прути́на, ни, ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Чуб. V. 1131. Ум. Прути́нка.
| ◀ прутикувати | Словарь української мови Борис Грінченко П прутина |
пруті ▶ |
|
Словарь української мови — П
прутина
Борис Грінченко
1924
Прути́на, ни, ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Чуб. V. 1131. Ум. Прути́нка.