Словарь української мови (1924)/прудиус
◀ прудитися | Словарь української мови П прудиус |
прудкий ▶ |
|
Пруди́ус, са, ж. = Прутивус. К. ЧР. 128. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила. Нп.
◀ прудитися | Словарь української мови Борис Грінченко П прудиус |
прудкий ▶ |
|
Словарь української мови — П
прудиус
Борис Грінченко
1924
Пруди́ус, са, ж. = Прутивус. К. ЧР. 128. Як я того прудиуса любила, не одні я черевички зносила. Нп.