Словарь української мови (1924)/прудити

by Борис Грінченко

◀ пруд

Словарь української мови Борис Грінченко П прудити

прудитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пру́ди́ти, джу, диш, гл. Выгонять блохъ, вшей изъ одежды. Лягаючи, прудять блохи. Грин. II. 10. Ой коли ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. III. 687.