Словарь української мови (1924)/проґавити
◀ прогуторити | Словарь української мови П проґавити |
проґавитися ▶ |
|
Проґа́вити, влю, виш, гл. Проворонить, прозѣвать.
◀ прогуторити | Словарь української мови Борис Грінченко П проґавити |
проґавитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
проґавити
Борис Грінченко
1924
Проґа́вити, влю, виш, гл. Проворонить, прозѣвать.