Словарь української мови (1924)/прошивати

by Борис Грінченко

◀ прошив

Словарь української мови Борис Грінченко П прошивати

прошиватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прошива́ти, ва́ю, єш, сов. в. проши́ти, ши́ю, єш, гл. 1) Прошивать, прошить. 2) Пронзать, пронзить. Коли втече від гострого заліза, то мідний лук прошиє його наскрізь. К. Іов. 45.