Словарь української мови (1924)/прошак

by Борис Грінченко

◀ прочхатися

Словарь української мови Борис Грінченко П прошак

прошамотіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проша́к, ка́, м. Попрошайка; нищій. Шух. I. 33. Але ото приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю. Брацл. у.