Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прочудо
Берлін: Українське слово, 1924

Про́чудо, да, с. Диво. Преимущ. въ выраженіи: на про́чудо. На удивленіе, изумительно. Козак прибіравсь на прочудо. АД. I. 168.