Словарь української мови (1924)/прочистка

by Борис Грінченко

◀ прочистити

Словарь української мови Борис Грінченко П прочистка

прочитан ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Про́чистка, ки, ж. 1) Очищеніе. Дав лікарь дитині ложечку ліків на прочистку животові. Рк. Левиц. 2) Прочищенная, проложенная лопатой дорожка. Волч. у. 3) Просѣка. У лісі прочистку зроблено. Зміев. у.