Словарь української мови (1924)/прочанин
| ◀ прочаклувати | Словарь української мови П прочанин |
прочанка ▶ |
|
Проча́нин, на, м. Богомолецъ; странникъ. Куди, прочане, ви йдете? Котл. Ен. I. 16. Над вечір увійшли ми в село, і розбрелись прочане улицями. МВ. I. 17.