Словарь української мови (1924)/проциндрювати
| ◀ проциндрити | Словарь української мови П проциндрювати |
проціджувати ▶ |
|
Проци́ндрювати, рюю, єш, сов. в. проци́ндрити, рю, риш, гл. Проматывать, промотать, спустить. Грошей вчора він проциндрив шось не трохи. Г.-Арт. (О. 1861. III).