Словарь української мови (1924)/прохід
| ◀ прохиляти | Словарь української мови П прохід |
прохідка ▶ |
|
Прохі́д, хо́ду, м. 1) Проходъ. 2) = Прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу. Грин. III. 616.
| ◀ прохиляти | Словарь української мови Борис Грінченко П прохід |
прохідка ▶ |
|
Словарь української мови — П
прохід
Борис Грінченко
1924
Прохі́д, хо́ду, м. 1) Проходъ. 2) = Прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу. Грин. III. 616.