Словарь української мови (1924)/прохуховувати
| ◀ прохухати | Словарь української мови П прохуховувати |
процарювати ▶ |
|
Прохухо́вувати, вую, єш, сов. в. проху́хати, хаю, єш, гл. = Прохукувати, прохукати. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі. Коли ж їй здалось, наче хтось ізнадвору прохуховує. Г. Барв. 167.