Словарь української мови (1924)/прохолода
◀ прохожуватися | Словарь української мови П прохолода |
прохолодати ▶ |
|
Прохоло́да, ди, ж. Прохлада. Сим. 204. То кидали козаки ляхів у воду к чортовій матері на прохолоду. АД. II. 37. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188.