Словарь української мови (1924)/прохожий

by Борис Грінченко

◀ прохожалий

Словарь української мови Борис Грінченко П прохожий

прохожуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прохо́жий, а, е = Перехожий. З молодицями танцює та двір вимітає, та прохожих, проїжжачих у двір закликає. Шевч. 108. Всі прохожі задивлялись на панночок. Левиц. I. 288.