Словарь української мови (1924)/прохвистати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прохвистати
Берлін: Українське слово, 1924

Прохвиста́ти, щу́, щеш, гл. Пробить. Чорний віл хоч яку стіну прохвище. (Загадка: сверделъ). Ном. стр. 303, № 488.