Словарь української мови (1924)/прохарамаркати
| ◀ прохапуватися | Словарь української мови П прохарамаркати |
прохарчити ▶ |
|
Прохарама́ркати, каю, єш, гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу. Стор. МПр. 22.