Словарь української мови (1924)/проханий

by Борис Грінченко

◀ прохамаркати

Словарь української мови Борис Грінченко П проханий

прохання ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Про́ханий, а, е. 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. 2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Ном. № 11896. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь. Харьк. 3) — обі́д, бенкет. Обѣдъ, пиръ по приглашенію. Це великі, прохані бенкети. А так гості — не минає дня, щоб за столом не сиділо душ три або чотирі чужих. Мир. ХРВ. 109.