Словарь української мови (1924)/протічок
◀ протіс | Словарь української мови П протічок |
проткнути ▶ |
|
Проті́чок, чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. Мир. ХРВ. 354. (У балці) пробігав невеличкий протічок. Мир. Пов. II. 45.