Словарь української мови (1924)/протяг

by Борис Грінченко

◀ протюпати

Словарь української мови Борис Грінченко П протяг

протягати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Про́тяг, гу, м. 1) Протяженіе. 2) Продолженіе. Нова сцена в хаті здалася йому тільки протягом першої. Левиц. I. 231. 3) Протяжность. З про́тягом. Протяжно, растягивая. Вимовляв слова з протягом. Левиц. I. 157. Чіпка вимовляє кожне слово з протягом. Мир. ХРВ. 278.