Словарь української мови (1924)/протряхати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
протряхати
Берлін: Українське слово, 1924

Протряха́ти, ха́ю, єш, сов. в. протря́хнути, ну, неш, гл. Просыхать, просохнуть (о землѣ, краскахъ, бѣльѣ). (Ha образах) протряхали свіжі фарби. Левиц. Пов. 21. Рядно вже протряхло, — візьми, скачай. Черниг. у.