Словарь української мови (1924)/протринькати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
протринькати
Берлін: Українське слово, 1924

Протри́нькати, каю, єш, гл. Растратить, промотать. Батько може увесь вік не доїдав, не досипляв та копієчку до копієчки складав, а син швиденько усе протринькав. Харьк. г.