Словарь української мови (1924)/протопити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
протопити
Берлін: Українське слово, 1924

Протопи́ти, плю́, пиш, гл. Протопить. Нема дров а ні поліна, нічим хати протопити. Чуб. V. 1074.