Словарь української мови (1924)/протовплюватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
протовплюватися
Берлін: Українське слово, 1924

Прото́вплюватися, лююся, єшся ж протовпля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. прото́впитися, плюся, пишся, гл. Протискиваться, протиснуться въ толпѣ. Петро протовплявсь усе дальш. К. ЧР. 260. За народом так насилу протовпились до хати. Кв.