Словарь української мови (1924)/протикати
◀ противність | Словарь української мови П протикати |
протинятися ▶ |
|
Протика́ти, ка́ю, єш, сов. в. проткну́ти, ну́, не́ш, гл. Протыкать, проткнуть. За царя Тимка, як була земля тонка: пальцем проткни та й води напийся. Ном. № 6856.