Словарь української мови (1924)/протеріблювати
◀ протеребок | Словарь української мови П протеріблювати |
протерликати ▶ |
|
Протері́блювати, люю, єш, сов. в. протереби́ти, блю́, би́ш, гл. 1) Расчищать, расчистить лѣсъ. Протереблював ліс. НВолын. у. 2) Выкорчевывать, выкорчевать мелкія деревья. Протеребив сіножать. НВолын. у. 3) Прочищать, прочистить. Тра протеріблювати чубук. НВолын. у.