Словарь української мови (1924)/простягати
◀ простягання | Словарь української мови П простягати |
простягатися ▶ |
|
Простяга́ти, га́ю, єш, сов. в. простягти́, гну́, неш, гл. Протягивать, протянуть, простереть. Він простяг руку та й поблагословив мене. МВ. I. 17.