Словарь української мови (1924)/прострілювати
◀ простригати | Словарь української мови П прострілювати |
прострінь ▶ |
|
Прострі́лювати, люю, єш, сов. в. простре́лити, лю, лиш, гл. Прострѣливать, прострѣлить. Хитнувся, мов прострілений. Мир. Пов. II. 60.