Словарь української мови (1924)/простромити
◀ прострінь | Словарь української мови П простромити |
простромлювати ▶ |
|
Простроми́ти. См. Простромлювати.
◀ прострінь | Словарь української мови Борис Грінченко П простромити |
простромлювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
простромити
Борис Грінченко
1924
Простроми́ти. См. Простромлювати.