Словарь української мови (1924)/простник
| ◀ простіський | Словарь української мови П простник |
просто ▶ |
|
Про́стник, ка, м. Стебель, преимущественно прямой и вертикально стоящій. Вх. Зн. 57.
| ◀ простіський | Словарь української мови Борис Грінченко П простник |
просто ▶ |
|
Словарь української мови — П
простник
Борис Грінченко
1924
Про́стник, ка, м. Стебель, преимущественно прямой и вертикально стоящій. Вх. Зн. 57.