Словарь української мови (1924)/простаченко
◀ простацький | Словарь української мови П простаченко |
простачисько ▶ |
|
Простаче́нко, ка, м. Сынъ простолюдина. І простаченко, і панич. К. ПС. 136.
◀ простацький | Словарь української мови Борис Грінченко П простаченко |
простачисько ▶ |
|
Словарь української мови — П
простаченко
Борис Грінченко
1924
Простаче́нко, ка, м. Сынъ простолюдина. І простаченко, і панич. К. ПС. 136.