Словарь української мови (1924)/простацтво
◀ простати | Словарь української мови П простацтво |
простацький ▶ |
|
Проста́цтво, ва, с. 1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік. Каменец. у. 2) Соб. Простые люди. К. Дз. 35. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом. К. ХП. 19.