Словарь української мови (1924)/проспівати

by Борис Грінченко

◀ проспатися

Словарь української мови Борис Грінченко П проспівати

простак ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проспіва́ти, ва́ю, єш, гл. 1) Пропѣть. Раз проспівав: не чує котик. Рудч. Ск. II. 4. 2) За пѣніемъ утратить. Ти свою долю у неділю проснідала, а в п'ятницю проспівала. Ном. № 8878.